Батькам учнів 1-4 класів

зображення_viber_2021-11-08_14-16-00-061Як організувати домашнє навчання:

Різка зміна звичного режиму, обмеження живого спілкування, невизначеність – все це впливає на психічний стан як дітей так і нас, дорослих. В цій статті хочу поділитися з Вами певними знаннями, завдяки яким ми можемо допомогти собі і своїй дитині впоратися із новими умовами легше.

ГОЛОВНІ МОМЕНТИ

  • Під час адаптації (пристосування) до нових умов у дитини збільшується  потреба у контакті з батьками.
  • Дуже важливо спостерігати за емоційним станом дитини, допомагати їй зуміти (ідентифікувати) та правильно проявляти свої почуття.
  • Задля збереження психіки дитини, дуже важливо, щоб в розкладі дня був час, коли  дитина матиме можливість позбуватися напруження в екологічний спосіб. Це можуть бути  ігри з м’ячом, голосний спів, робота з пластиліном, змагання з батьками, емоційні настільні ігри (наприклад, Джанга/Вежа) та інше.
  • Батьки – це батьки. Всім нам, батькам,  потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

ОСОБЛИВІСТЬ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

  1. Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Звісно, це неможливо в повній мірі,  але треба постаратися зберегти основні режимні моменти, такі як час прокидання та відходу до сну, харчування та перебування на свіжому повітрі під час сонячного дня.
  2. Треба, щоб для навчання було окреме місце.Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.
  3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.
  4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилинПотім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.
  5. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.
  6. Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали: “Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.
  7. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки”– підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

Щиро вірю, що ці невеличкі правила допоможуть кожній родині легко впоратися із дистанційним навчанням та сподіваюся на скору зустріч у любій гімназії. 

 

Практичний психолог Макарчук Марина Вікторівна

 

зображення_viber_2021-11-08_14-18-02-055
«Людина може навчитися будь-чого, якщо матиме відповідні умови для навчання»,-
казав Професор педагогіки Чиказького університету Бенджамін Блум .
«Геній – це один відсоток натхнення і дев’яносто дев’ять відсотків поту»,- вважав відомий винахіднику Томас Едісон.

Найпростіша формула обдарованості має два основні елементи:
1. Талант (вроджені здібності).
2. Наполеглива праця, що призводить до видатних результатів. Основними умовами для такої праці будуть:
• фізіологічна готовність;
• розвинена емоційно-вольова сфера;
• адекватна самооцінка;
• здорова соціалізація.

1. Як зрозуміти в чому талановита дитина та допомогти їй проявити свій талант:
• Дозволяйте дитині нудьгувати.
Дозволяйте своїй дитині іноді нудьгувати без ґаджетів. Не біжіть організовувати її дозвілля, а навпаки спостерігайте у що вона тоді починає грати, чим займатися. Цей, здавалося б простий спосіб є дуже дієвим, адже дитина поводиться не вимушено і в умовах, де відчуває себе захищеною. Хтось за таких обставин почне малювати, танцювати чи співати, а хтось – розбере на гвинтики найближчий прилад, чи піде на майданчик та організує всіх дітей навколо себе. І тут дуже чітко зрозуміло, хто майбутній артист, хто конструктор, а хто народився, щоб організовувати та керувати іншими.
• Надайте можливість для досліджень.
Дитина не дізнається, що їй цікаво, поки не спробує різні заняття. Придбайте прилади для малювання, пластилін, яскраві книжки чи конструктор. Відведіть на пробні уроки музики чи танців. У такий природний спосіб дитина якнайкраще проявить щиру цікавість.
• Зберігайте баланс.
Дуже часто, бажання батьків мати найуспішнішу дитину призводить до того, що занять та уроків стає забагато. Це може стати шляхом до вигорання. Тож, старайтеся слідкувати за тим, щоб рівень зайнятості вашої дитини був збалансованим. Завелике навантаження відбиває бажання розкривати будь-які здібності, адже дитина розуміє: покажеш схильність – тобі одразу додадуть відповідальності та почнуть очікувати ще більше результатів. Такий підхід, здебільшого призводить лише до відмов від будь-якої творчості.
• Вчасно відпускайте.
Відпустіть, якщо вподобання дитини змінилися. Так буває, що через кілька років зацікавленість дитини може згаснути, або вона захоче спробувати щось інше. Але ж єдиний шлях знайти справжню пристрасть життя – це пробувати робити те, що цікаво.

2. Як розвити в дитині наполегливість та допомогти здобути значні результати:
• Підтримуйте ініціативи. Допомагайте отримувати власний досвід.
6 (7) років – це саме той вік коли в дітей активно починають дозрівати лобні долі мозку та формується вольова сфера, з’являється схильність до класифікації, аналізу та критичність мислення. Набувати власний досвід та аналізувати його – ось нова задача дітей у віці 6-9 років. Захоплення і вподобання можуть змінюватися дуже швидко.
• Дозволяйте робити помилки.
Дайте дитині зрозуміти та відчути, що помилятися- це нормальна частина навчання. Опанування майстерності потребує часу та зусиль. І на цьому шляху трапляється, що щось іде не так. Навчіть дитину спокійно ставитися до помилок та спрямовуйте її на нові спроби. Це допоможе розвинути витривалість та впевненість у собі – риси, які потрібні кожному, щоб розкрити навіть найяскравіший талант.
Пропускайте будь-яку ідею дитини крізь призму своїх можливостей. Навіть якщо ви знаєте, що ідея безглузда і призведе до небажаних наслідків, але при цьому, розумієте, що зможете допомогти своїй дитині ті наслідки подолати – краще дайте маленькій особистості можливість зробити помилку. Якщо не зараз, то коли ж?
• Не порівнюйте.
Найпростіший шлях відбити в дитини будь-яке бажання щось робити – це ставити інших дітей за приклад. порівняння передає вашій дитині повідомлення: «Я вважаю, що та дитина краща за тебе. І я буду любити тебе, тільки якщо ти станеш, як та інша дитина». У таких випадках спочатку син чи донька намагатимуться стати «іншими», щоб задовольнити батьків. Але врешті втомляться та можуть взагалі відмовитися від творчих амбіцій.
• Хваліть за зусилля.
Значення мають не лише успіхи та високі результати, а сам факт того, що дитина доклала багато сил та часу для створення чогось нового. Підтримуйте цей запал. Схвалення батьків важить дуже багато, тим більше в такій чутливій царині, як творчість
• Спонукайте та розвивайте наполегливість.
Розвиток творчих здібностей – це шлях, на якому трапляється багато складнощів. І коли це відбувається, дитині спадає на думку, що в неї нічого не вийде. Тут роль батьків чи вихователів стає надважливою. Навчіть дитину бути наполегливою в опануванні майстерності. Донесіть до неї переконання, що розвиток таланту вимагає постійної практики й зусиль. Моделюйте прості ситуації, грайте в ігри, де перемога залежить суто від практики та досвіду.
• Обирайте професіоналів.
Талановиті діти мають певні особливості та складнощі. Це і прагнення досконалості (перфекціонізм) і підвищена критичність і надчутливість і нетерпимість і схильність ставити нереалістичні цілі. Такі особливості психіки потребують особливого підходу та певних компетентностей від викладачів.

Ви завжди можете зв’язатись із практичним психологом, скориставшись «онлайн скринькою довіри» для учнів 1-4 класів та їх батьків https://doviragimnazium59.webnode.com.ua/